Моє село

17.01.2017.

РАРИТЕРИ ВІЙСЬКОВИХ ПОСЕЛЕНЬ СЕЛА БОКОВЕ

Елементи обмундирування військових поседенців

Будинок для квартирування офіцерів періоду військових поселень, згодом одне з приміщень Боківської (з 1936 року Кіровської) середньої школи

Елементи кавалерійської амуніції ( шпора та підкова)

Моє ковилове степове Бокове

Легенда виникнення села Бокового

За легендою, яка передається з покоління в покоління боківчанами, повідомляється, що шукав вільний козак Карабило кращу місцину, де б можна було заснувати хутір. Надвечір, коли сутеніло, Карабило зупинився біля скіфської могили. Вранці піднявся на її вершину, побачив картину, яка викликала у нього тверде рішення: «Нарешті знайшов!» Перед його зором недалеко у долині протікала річка. Закохався козак у вільні та стрімкі води, над якими схилили своє віття кучеряві верби. Веселе птаство било крильми по гладі водного плеса. І прикипіло козаче серце до такої краси.                             

Так це було чи не так, судити важко, але старожили й донині передають своїм нащадкам цю легенду. Легенду виникнення нашого села описав в районній газеті «Шляхом Ілліча» №101 за 22 серпня 1987 року голова ради музею села Бокове  Андрій Олександрович Манжелій. Стаття називалася «Це мого села біографія» (Додаток 1).          Відтоді пагорб, на якому стояв козак, назвали Карабиловою могилою (до речі у ХVІІ-ХVІІІст. пагорби носили назви могил). Заснував Карабило на боківських землях зимівник і постачав військо Запорізьке харчами і провіантом. І почали називати поселення, засноване козаком Карабилом, Бокове (за назвою річки Бокова) або Карабилове.                В «Очерках Александрийского уезда Херсонской губернии» (1876р.) згадується Карабилова могила в переліку могил і курганів. На карті Олександрійського повіту 1912 року позначена Карабилова могила поблизу центра с.Бокове.